"Коли ми говоримо про історичну близькість, то ми близькі не тільки з росіянами і поляками, ми дуже сильно близькі і з кримськими татарами. Маємо масу на це свідчень. Зокрема слів, які увійшли з кримськотатарської мови в українську", – каже доктор історичних наук, професор Українського католицького університету Ярослав Грицак.Серед таких слів і ті, що склали назву цього подкасту.Це новий епізод "Кавуна та тютюна" – програми про те, що об'єднує українців та кримських татар. І в ньому ми обговорюємо з Ярославом Грицаком спільне минуле, теперішнє та майбутнє двох народів.Говорячи про єдність кримських татар і українців, Грицак пояснює її не тільки існуванням спільного ворога, а й розумінням спільної історії."Що ще робить спільними українців і кримських татар? Умовно, ми частини різних цивілізацій – православної і ісламської, – додає Грицак. – Але в кожних з цивілізацій, українці і кримські татари – це найбільш західна їх версія".Також в цьому епізоді ми говоримо про таке:– Як в Україні свідомо змінюється образ кримських татар?– Чому Україна не має нікому доводити історичну українськість Донбасу чи Криму?– Які міфи про кримських татар є токсичними і що з ними робити?– Чому важливо створити кримськотатарський університет?– Як Крим пов'язаний з ідеєю Путіна повернути "велич" Російській імперії?– І чому боротьба за Крим важлива для України?Алім Алієв, Рустем Халілов

"Нам потрібне загальне дорослішання", – каже релігієзнавець, кандидат історичних наук, письменник Ігор Козловський.Він говорить про новий виклик, який постане перед українцями через травму війни – необхідність почути один одного. У кожного з нас свій досвід цієї війни, і між цими досвідами має виникнути спільна мова. Це новий епізод подкасту "Кавун та тютюн" – про те, що об'єднує українців та кримських татар. І цей випуск ми присвятили колективним травмам.Козловський називає ХХ століття епіцентром множинних травм для українців. Серед найбільш масштабних трагедій, що спричинили травми на покоління – Голодомор в Україні 1932-1933-их років та депортація кримських татар в 1944-му році. В цьому епізоді ми говоримо про таке:– Чому травми суспільства це проблема національної безпеки та з якої причини люди починають ставити  неправильні питання і вимагати неправильних відповідей?– Які наслідки трагедій ХХ століття ми досі носимо в собі?– Чому витіснення пам'яті радянською машиною приводить до того, що травма переходить в культурне тіло?– Як колонізаційні процеси можуть формувати комплекс національної меншовартості?– До чого приводить те, що переживши колективну травму, людина починає відчувати провину?– І як відрефлексувати колективну травму?

– Я розділилася навпіл. Є активістка, а є музикант і співачка, – так Джамала згадує початок повномасштабного вторгнення Росії. Тоді, посадивши в машину двох своїх синів – півторарічного Селіма і трирічного Еміра – вона намагалася виїхати з Києва. А їй в цей час телефонували міжнародні ЗМІ з питанням, що ж відбувається навколо.З тих пір в активі Джамали – 20 відвіданих країн і десятки мільйонів доларів, зібраних для України. Концерти, інтерв'ю, зустрічі з громадськими діячами, світовими зірками, політиками… Джамала стала однією з найбільш відомих амбасадорок України за кордоном.11 травня в Ліверпулі в рамках EuroFestival відбудеться світова прем'єра її альбому "QIRIM", створеного на основі кримськотатарських народних пісень. Супроводжуватиме співачку філармонічний оркестр ВВС.Але український слухач зможе почути ці пісні раніше – 5 травня Джамала презентує їх у Національній опері в Києві спільно з Національним симфонічним оркестром України."QIRIM" поєднує 14 старовинних пісень, кожна з яких представляє певну місцевість Криму. Ці пісні Джамала збирала роками. І іноді стикалася з дивовижними відкриттями.– Коли я дізнавалася ці історії, перекладала кожну пісню, я розкопала таке, чого не очікувала. Що майже в кожній пісні є фраза, яка так чи інакше відповідає за вірність і гідність, – розповідає Джамала.Свій альбом вона називає можливістю для слухачів всього за 14 пісень дізнатися про історію Криму і характер і ментальність кримськотатарського народу.Також в новому епізоді подкасту "Кавун і тютюн" Джамала розповідає:– скільки спільного в мелосі українських та кримськотатарських пісень;– про перші мільйоні євро, зібраних на допомогу Україні;– як її намагалися подружити з росіянами;– як їй довелося виконувати перший кримськотатарський реп зі 100-річною історією;– про сюрприз, що очікує на слухачів концерту у Києві.

Перед вами четвертий, найбільш смачний епізод подкасту "Кавун та тютюн". Цього разу ми говоримо про кухню і кулінарні запозичення українців та кримських татар.Сьогодні інтерес до кримськотатарської кухні на материковій Україні зростає паралельно з відкриттям нових закладів, що частують гостей національною їжею корінного народу Криму.Цікаво, що сто років тому рецепти одних і тих самих кримськотатарських страв могли відрізнятися в залежності від регіону Криму, а іноді навіть в залежності від сіл та міст. Проте, частину своїх кулінарних традицій кримські татари втратили за роки депортації. Але за ці ж роки на чужині вони збагатили свою кухню й чимось новим.    Чи є щось спільного між галушками та алюшке шорбаси? Які традиційні страви вдалося зберегти кримським татарам? Коли киримли почали готувати манти та лагман? Яка різниця між пловом та пілявом? З чого робили слабоалкогольний напій буза? Та яким є традиційний рецепт чебурека?І звісно, в цьому епізоді згадуємо і про каву, що посідає особливе місце в культурі кримських татар. Наприкінці 19 сторіччя в одному тільки Бахчисараї було 62 кав’ярні. В кримськотатарському домі кавою й досі зустрічають гостей. Є навіть таке поняття як козьайдин каве – це коли подають каву, відмічаючи різні події. Є і байрам каве – це святкова кава. А є й така кава, яку називають "чоловічою" – туди додають дрібку солі.Про це все і не тільки говоримо з етнографом, авторкою книги “Кримськотатарська кухня” Оленою Соболєвою.

В 1925 році двоє діячів кримськотатарської культури Осман Акчокракли та Усеїн Боданінський відправились в етнографічну експедицію Кримом. Коли вони перебували неподалік від Судака, в будинку місцевого старійшини, їм показали рукопис. Виявилось, що документу понад 270 років. Так в їхніх руках опинилася поема «Тугай-бей», яку потім визнають перлиною кримськотатарської поезії XVII ст. Її автор – кримськотатарський поет, а до того ж і зять Тугай-Бея, Джанмухаммед – написав твір про похід Іслям Ґерая III і Богдана Хмельницького на Польщу.Ця картина епохальної спільної боротьби українського і кримськотатарського народів була висвітлена також і в поемі "Сефернаме" ("Сказання про похід") Едіпа Ефенді.Перед вами подкаст "Кавун та тютюн" – програма про те, що об'єднує українців та кримських татар. І цей епізод – літературний.Зближення української та кримськотатарської літератур – це не тільки про висвітлення спільних сторінок історії. Як саме письменники та поети двох народів впливали один на одного? Які теми їх об'єднували? Що з кримськотатарської літератури можна прочитати українською та навпаки?Про це ми говоримо з українською поетесою та перекладачкою, лауреаткою Шевченковської премії Катериною Калитко.

Перед вами другий епізод подкасту "Кавун та тютюн" – програми про те, що об'єднує українців та кримських татар.Цього разу ми говоримо про боротьбу двох народів з одним супротивником, який здавався непереможним. Бо цим супротивником була радянська влада. Новий епізод розповідає про кримськотатарський рух за повернення на батьківщину та те, як в цій боротьбі корінному народові Криму допомагали українські дисиденти.1944 року радянська влада депортувала з Криму всіх кримських татар. У товарних вагонах їх повезли в Середню Азію та на Урал. Через нелюдські умови в дорозі і в місцях депортації за лічені роки загинула майже половина народу. Протягом 12 років кримські татари мали статус спецпереселенців. Їх обмежили в правах, у тому числі в праві пересування. Паспорта кримським татарам видали тільки в 1956 році.А 1967 року вийшов указ президії Верховної Ради СРСР «Про громадян татарської національності, які раніше проживали в Криму». В ньому нібито знімали обмеження з кримських татар, і навіть говорилось про огульні звинувачення, які  "необґрунтовано віднесли до всього татарського населення Криму". Але насправді шлях в Крим для його корінного народу все одно залишався закритим.Коли вийшов цей указ, гостю цього подкасту не виповнилося 24-х. І він вже встиг як дисидент отримати перший термін ув'язнення. В новому епізоді розмовляємо з лідером кримських татар Мустафою Джемілєвим, який 15 років провів у радянських тюрмах та лагерях, виборюючи право свого народу на повернення додому.

"Кавун та тютюн" – подкаст про те, що об'єднує українців та кримських татар.В кожному епізоді ми будемо знаходити це спільне в різних сферах – в сторінках історії, в музиці, в літературі, кухні. Будемо запрошувати гостей та обговорювати з ними те, що нас об'єднує, а також і те, що в двох народів є індивідуального.Перший епізод подкасту "Кавун та тютюн" – про єдність українців та кримських татар в протистоянні одному ворогові. Про те, що відбувалося в Криму напередодні і після його окупації Росією. І як сама Росія обрала своїми ворогами кримських татар та українців.Про те, що відбувалось в Криму всі роки з моменту окупації півострова говоримо з Тамілою Ташевою –  постійною представницею президента України в АР Крим

"Кавун та тютюн" – подкаст про те, що об'єднує українців та кримських татар.В кожному епізоді ми будемо знаходити це спільне в різних сферах – в сторінках історії, в музиці, в літературі, кухні. Будемо запрошувати гостей та обговорювати з ними те, що нас об'єднує, а також і те, що в двох народів є індивідуального.І назва нашої програми – це теж один з прикладів того близького, що є між українцями та киримли. Тютюн – так звучить слово і кримськотатарською, і українською, і означає воно одне. Кавун – і це слово теж є в обох мовах. Але кримські татари кавуном називають диню. Так єдина форма містить різний для двох народів сенс.