Після перемоги України над російським агресором для подальшої оборони держави передусім потрібно визначитися з чисельністю армії, яка має бути."Це має бути контрактна армія, не менше 300 тисяч, а можливо й більше. Але це буде вираховуватися безпосередньо тими ступенями загрози, які ми бачитимемо після того, як переможемо".Якою має бути подальша конфігурація Сил оборони після перемоги України, аби можна було надалі виконувати завдання щодо оборони держави?У новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" з його ведучою Аліною Фроловою, говоримо про війну, про те, чим вона закінчиться, про НАТО, озброєння, контрнаступ та про те, що нам треба зробити, аби українська армія після перемоги залишалася сильною. Розмова з Романом Костенком – народним депутатом України, секретарем Комітету оборони та розвідки, ветераном АТО, "кіборгом", який від початку повномасштабного вторгнення Росії став на захист України та долучився до оборони півдня держави.

"Ми для себе усвідомлюємо, що нас не влаштовує статус-кво в Чорному морі. Це чітко щиро, це відверто не тільки відносно самих себе, а й відносно наших партнерів, в тому числі Туреччини. Ми кажемо, що на сьогодні російська федерація є джерелом небезпеки. Туреччина як велика чорноморська країна, як країна, яка сьогодні є гарантом виконання доктрини Монтре має займати активну позицію, має сама бути зацікавлена в пошуку тих відповідей, які є складними, комплексними, які будуть некласичними.Але те, з чого ми пропонуємо починати, і це є теж право всіх чорноморських країн, – формувати спільне бачення. Робити це відкрито, інклюзивно і так, щоб це співпадало з інтересами всіх. Але не секрет, що інтерес всіх – мати безпеку. Мати безпеку – це те, що об’єднує всі Чорноморські держави."Яких подальших кроків треба вжити аби повернути безпеку в Чорному морі  та як сформувати голос чорноморських країн?У новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" говоримо про результати та напрацювання в рамках Чорноморської безпекової конференції, міжнародні інституції, кримський урок, перспективи повернення Криму та його роль в безпеці чорноморського регіону з його ведучою Аліною Фроловою та Еміне Джапаровою, першою заступницею міністра закордонних справ України.

Щодо російської стратегії ведення війни, то вона відома тим, що ведеться у жорстокий, максималістський спосіб - стратегію, яку вони нещодавно відточили в Сирії. Вона засипала Україну ракетами і артилерією в масштабах, небачених в Європі протягом десятиліть, вражаючи цивільні об'єкти - від багатоквартирних будинків і театрів до шкіл і лікарень, що призвело до загибелі 6919 цивільних осіб, за даними Управління ООН з прав людини в період з 2022 року по січень 2023 року.Як ситуація на лінії фронту наразі нагадує Першу світову війну та чому російська стратегія війни від самого початку не була би швидкою та карколомною?У новому епізоді подкасту "(не) Безпечна країна" говоримо про про міжнародні відносини, стратегії війни минулого і теперішнього та про мир зі Х'ю Стронгом, професором міжнародних відносин в Університеті Сент-Ендрюс, Стівеном Гетінсом, професором-практик Школи міжнародних відносин та Севгіль Мусаєвою, головною редакторкою Української Правди.

As for Russia's warfare strategy, it is known for being brutal, maximalist, a strategy that they have recently honed in Syria. It has bombarded Ukraine with missiles and artillery on a scale unseen in Europe for decades, hitting civilian objects from apartment buildings and theaters to schools and hospitals, resulting in the deaths of 6,919 civilians, according to the UN Human Rights Office, between 2022 and January 2023.How does the situation on the front line now resemble World War I and why would Russia's war strategy not have been swift and overwhelming from the start?In the new episode of the "(Un)Safe Country" podcast, we talk about international relations, war strategies of the past and present, and peace with Hugh Strong, Professor of International Relations at the University of St. Andrews, Stephen Gethins, Practitioner Professor at the School of International Relations, and Sevgil Musayeva, Editor-in-Chief of Ukrainska Pravda.

Епізод цього подкасту "(не)Безпечна країна" є абсолютно незвичним для нашого формату. Тут не буде обговорюватись питання енергетики, стратегії війни, безпеки, абощо. Цей епізод про те, як побачити війну ззовні і зсередини через призму зору іншої людини.В цьому епізоді буде говорити наша героїня - Сара Ештон-Сірілло, американська журналістка, військова кореспондентка, а зараз парамедикиня у Збройних силах України. Вона трансгендер, і служить в українській армії. Її історія про те, як вона потрапила в Україну, як підписала контракт з ЗСУ на 3 роки, чому Україна здобуде трансформаційну перемогу у цій війні та чому вирішила підти на фронт.У новому епізоді подкасту "(не)Безпечна країна" говоримо про унікальну історію Сари Ештон-Сірілло, парамедикині ЗСУ.

The episode of this podcast "(Un)Safe Country" is completely unusual for our format. We will not discuss energy, war strategy, security, or anything else. This episode is about how to see the war from the outside and inside through the prism of another person's perspective.In this episode, our guest speaker is Sarah Ashton-Cirillo, an American journalist, war correspondent, and now a paramedic in the Ukrainian Armed Forces. She is transgender and serves in the Ukrainian army. Her story is about how she got to Ukraine, how she signed a 3-year contract with the Armed Forces, why Ukraine will win a transformative victory in this war, and why she decided to go to the front.In the new episode of the podcast "(Un)Safe Country", we talk about the unique story of Sarah Ashton-Cirillo, a paramedic in the Armed Forces of Ukraine.

Росія завдавала кібератак Україні ще до 24 лютого 2022 року, а з початком повномаштабної війни, згідно зі статистикою видання Politico (https://www.politico.com/news/2023/01/11/russias-cyberattacks-aim-to-terrorize-ukrainians-00077561) української Комп'ютерної групи реагування на надзвичайні ситуації (CERT-UA), кількість кібератак у 2022 році на українські організації становила понад 2000 атак. Проте це - лише частина великої картини, яка є насправді. У 2022 році кіберфахівці СБУ нейтралізували 4,5 тис. кібератак, включаючи кіберінциденти та окремі кібероперації. По факту це втричі більше, ніж у 2021 році.При тому, що більшість атак були націлені не на державні безпекові структури, а на цивільні установи для поширення паніки серед українського суспільства, що включало в себе розповсюдження фейкових новин.Як Україна вистояла "першу кібервійну" та які уроки це допоможе винести світу в подальших кібервикликах з росією?У новому епізоді подкасту "(не)Безпечна країна" говоримо про кіберзахист та кібернаступ України під час війни з Іллею Вітюком — начальником Департаменту кібербезпеки СБУ.

З жовтня 2022 року Росія вдалась до нового виду терору — масованих ракетних атак по енергетичній інфраструктурі, намагаючись створити в Україні гуманітарну кризу і залишити мільйони людей без світла та опалення. За даними українських урядовців, яких цитує видання Wall Street Journal (https://www.wsj.com/articles/how-ukraine-survived-russias-mission-to-turn-off-the-lights-winter-is-over-and-were-still-here-8668c5f5), Росія випустила понад 850 ракет і ще сотні безпілотників по об'єктах енергетичної інфраструктури України. Попри це і незважаючи на великі масштаби руйнування, вже зараз зрозуміло, що українська енергетична система вистояла. У новому епізоді подкасту "(не)Безпечна країна" говоримо про енергетику під час війни з Олександром Харченком — директором Центру досліджень енергетики та експертом з економічної та енергетичної безпеки.

"(не)Безпечна країна" – це спільний подкаст Центру оборонних стратегій, Медіацентру Україна та Української правди, у якому ведуча Аліна Фролова запрошує військових та цивільних, експертів та волонтерів, з якими говорить про безпекові питання та про те, як скоріше наблизити перемогу у війні з Росією.У новому епізоді подкасту говоримо з Максимом Жоріним — екскомандиром полку  "Азов", майором ЗСУ, заступником командира 3-ої штурмової бригади ЗСУ.У епізоді цього подкасту говоримо про Азов, еволюцію української армії, про командирів батальонів та росіян, які закидують людськими ресурсами.

"(не)Безпечна країна" – це спільний подкаст Центру оборонних стратегій та Української правди, у якому ведуча Аліна Фролова запрошує військових та цивільних, експертів та волонтерів, з якими говорить про безпекові питання та про те, як скоріше наблизити перемогу у війні з Росією.Новий епізод подкасту присвячений оцінці року повномасштабної війни, трансформації української армії за цей рік, загрозі наступу з Білорусі, дестабілізації Молдови. Також поговоримо про те, що думають у США та Китаї, чому досі не працює ленд-ліз та що робити з Росією і якою має стати Україна, щоб вижити та розвиватися.Гості епізоду:Андрій Загороднюк - Голова Правління Центру Оборонних Стратегій, Міністр оборони України (2019–2020).Олександр Хара - Дипломат, експерт з питань зовнішньої та безпекової політики Центру Оборонних Стратегій. Помічник Міністра оборони України (2020), колишній співробітник Апарату РНБО України та Посольства України в Канаді та Міністерства закордонних справ України

Чи потрібно нам вивчати Росію? З одного боку, відоме гасло Миколи Хвильового «Геть від Москви» набуло ще більшої сили після нападу Росії на Україну: для значної частини українців стало неприйнятним не тільки споживати російський контент, але й слідкувати за тим, що там відбувається.З іншого боку, при нашому небажанні знати щось про Росію, все ж мають бути організації, які займаються її вивченням для того, щоб краще бачити контури ворога, розуміти його слабкі та сильні сторони та уберегти себе від ілюзій про те, що Росія от-от розвалиться.Одна з небагатьох організацій, що займаються вивченням Росії зараз – це Український інститут майбутнього, виконавчим директором якого є радник голови МВС Вадим Денисенко.«Ми розуміємо, що потрібно мати знання що там відбувається, треба відслідковувати усе - від економіки і до соціальних і національних настроїв, для того, щоб ми не попадали в пастку міфів, які люблять говорити політики, які взагалі не розуміють що там відбувається» - каже він.  У новому епізоді подкасту «(не)Безпечна країна» ведуча Аліна Фролова поговорила з Денисенком про ідеологію «русского мира», про подальшу долю Росії, про те, які національні республіки мають потенціал до відділення, про російські еліти, ура-патріотичну опозицію Путіна і про те, чому у світі зараз бояться розвалу Росії.

Про те, що відбувається на Луганщині найчастіше розповідає очільник Луганської ОВА Сергій Гайдай. Він був призначений керівником Луганської облдержадміністрації ще у 2019 році та зараз керує областю, яка майже повністю знаходиться в окупації.Станом на кінець жовтня ЗСУ вдалось звільнити  і утримати кілька населених пунктів, які зараз російські військові регулярно обстрілюють.Луганська область зазнала найбільших руйнувань серед усіх областей з моменту початку повномасштабної війни. Вже зрозуміло, що післявоєнне відновлення Луганщини займе багато-багато років, але досі не зрозуміло, як буде відбуватись відновлення зв’язків з людьми, які живуть в окупації з 2014 року і весь цей час споживали з російських телеканалів брехню про фашистів в Україні.  У новому епізоді подкасту «(не)Безпечна країна» ми поговорили з Сергієм Гайдаєм про те, як працює адміністрація в умовах, коли більшість території області захопила РФ, якою буде економіка регіону після деокупації, що треба робити з колаборантами, як російська пропаганда промила мізки людям, які живуть в окупації з 2014 року та чому важливо боротись за їхніх дітей.

Wesley Kanne Clark spent 34 years in the U.S. Army, receiving many military decorations, several honorary knighthoods, and the Presidential Medal of Freedom. Clark served as the Supreme Allied Commander Europe of NATO from 1997 to 2000, commanding Operation Allied Force during the Kosovo War.General Wesley Clark was among 20 of US fellow experts and national security professionals who signed open letter to the President Joe Biden and call to immediate supply of all required means to win the war with russia, including long range HIMARS (300 km range) and sufficient air defense systems.With Gen Clark we speak in our podcast (un)Safe Country about Putin’s nuclear intimidation, how use of nuclear weapons by russia could change the war course, Ukrainian counteroffensive, sanctions against russia, support of Ukraine and how to win modern war.

"Якщо Путіну дозволять залякати Україну і домогтися успіху в перемозі над нею за допомогою загрози або застосування ядерної зброї, це відкриє абсолютно нову главу. Темну, страшну главу в сучасній історії людства.В якій будь-яка ядерна держава буде вважати, що вона може перемогти сусіда. Це означає, що більш вірогідною буде війна між Китаєм і Тайванем. Між Індією і Пакистаном. Між Іраном і Саудівською Аравією або Еміратами. Між Північною Кореєю і Південною Кореєю.Це означає розвал міжнародних інституцій, які ми створили для підтримання миру після Другої світової війни. І не може бути інших наслідків, окрім того, щоб Захід зробив все можливе, щоб переконати пана Путіна не робити цього", - розповідає американський генерал Веслі Кларк у новому епізоді подкасту «(не)Безпечна Країна». Генерал Кларк прослужив 34 роки в лавах армії США, отримавши безліч бойових нагород, кілька почесних лицарських титулів і Президентську медаль Свободи.Кларк обіймав посаду Верховного головнокомандувача об'єднаних сил НАТО в Європі з 1997 по 2000 рік, керуючи операцією Allied Force під час війни в Косово.Генерал Кларк був також серед 20 високопоставлених американських військових та дипломатів, які написали відкритого листа президентові США Джо Байдену, і в якому закликали американського лідера негайно надати Україні все необхідне для перемоги над Росією, включно з ракетами HIMARS із дальністю дії 300 км та ефективні засоби протиповітряної та протиракетної оборони.У подкасті «(не)Безпечна Країна» ми поговорили з Кларком про ядерний шантаж Путіна, що може змінити застосування Росією ядерної зброї, про український контрнаступ, санкції проти Росії, підтримку України та про те, як перемогти у цій війні. 

(не)Безпечна країна – це спільний подкаст Центру оборонних стратегій та Української правди. Ведуча подкасту Аліна Фролова – дипломат, отримала спеціалізацію з геополітики. Працювала заступником міністра оборони. Координувала співпрацю з партнерами та НАТО. Долучалася до реформ у Збройних силах України. Опікувалася безпекою Чорного моря та брала активну участь у заснуванні Кримської платформи. На даний момент є одним з лідерів Центру оборонних стратегій.У подкасті вона буде запрошувати цікавих співрозмовників, військових та цивільних, експертів та волонтерів, українських та іноземних, з якими буде говорити про безпекові питання та про те, як скоріше наблизити перемогу у війні з Росією.Гостем першого епізоду став представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Вадим Скібіцький. Він розпвів про те, що було відомо ГУР про російські плани перед вторгненням, які спроможності є у Росії та які резерви вони ще можуть залучити, скільки у російської армії залишилось танків та артилерії, хто живить супротив на окупованих територіях та на скільки він широкий, та як змінилась українська розвідка після початку повномасштабної війни.

(не)Безпечна країна – це спільний подкаст Центру оборонних стратегій та Української правди.Ведуча подкасту Аліна Фролова – дипломат, отримала спеціалізацію з геополітики. Працювала заступником міністра оборони. Координувала співпрацю з партнерами та НАТО. Долучалася до реформ у Збройних силах України. Опікувалася безпекою Чорного моря та брала активну участь у заснуванні Кримської платформи. На даний момент є одним з лідерів Центру оборонних стратегій.У подкасті вона буде запрошувати цікавих співрозмовників, військових та цивільних, експертів та волонтерів, українських та іноземних, з якими буде говорити про безпекові питання та про те, як скоріше наблизити перемогу у війні з Росією.