А що якби радянська влада не знищила у 1930-х цвіт української культури? Можливо, Підмогильний став би нашим першим нобелівським лауреатом, а Довженко – отримав би Оскар. Що втратила Україна у добу “великого терору”? Завдяки чому стався культурний вибух 1920-х? Чи відчувало те покоління окремішність від Росії? Які гострі питання ставили Сталіну українські письменники під час зустрічі? Як згодом намагалися вратуватися, передчуваючи репресії? Про це розповідає літературознавиця Ярина Цимбал у другому епізоді подкасту “Сандармох”.

Розстріл 1111 в’язнів восени 1937 року радянська, а потім російська влада зберігала у таємниці 60 років. Лише 1997-го дослідники відшукали місце масової страти, де загинуло понад 200 українців. Серед них – відомі діячі культури, науки, політики. Усі розстріли виконав чекіст Міхаіл Матвєєв.  Як склалася його доля? Якими були останні дні жертв? Кому вдалося врятуватися? І як Росія сьогодні стирає пам’ять про Сандармох? Розповідає доктор історичних наук Юрій Шаповал, який одним із перших в Україні почав досліджувати трагедію соловецького етапу.  Більше про це читайте у спецпроєкті “Сандармох. Незабуті імена” на сайті Локальної історії.

У випуску з Віктором Мойсієнком будемо говорити про походження української мови, вплив історичних подій на її розвиток, а також порівняння українських та інших словʼянських редакцій церковнослов'янської мови. Які історичні події найбільше змінили українську мову? Наскільки давня українська мова? Де з українських регіонів збереглися архаїчні особливості? Якою була була Руська мова? Які міфи нам навʼязує росія про українську мову? Що таке “проста мова”? Віктор Мойсієнко – доктор філологічних наук, професор Житомирського державного університету ім. Івана Франка, військовослужбовець Збройних сил України. Досліджує діалектологію, історію та памʼятки української мови.

У випуску з Петром Кулаковським будемо говорити про Річ Посполиту, її історичну спадщину, руську шляхту, можливості утворення триєдиної Речі Посполитої та особливості взаємодії української еліти з центральною владою. Також, розглянемо певні міфи навколо постатей Богдана Хмельницького та Яреми Вишневецького. Як розуміти вираз “gente Ruthenus, natione Polonus”? Чи був потенціал для утворення триєдиної Речі Посполитої? Чи міг руський світ Речі Посполитої бути католицьким? Чи справді Річ Посполита була нашою державою? Яка роль козацтва та їхнє місце в ієрархії? Петро Кулаковський – доктор історичних наук, професор кафедри міжнародних відносин Національного університету “Острозька академія”. Досліджує ранньомодерний період України та Центрально-Східної Європи. Автор наукових праць про українські землі у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.

У випуску з Віктором Горобцем будемо говорити про Гетьманську державу, її функціонування, внутрішню політику, економіку, соціальний устрій та вплив сусідніх держав. Як функціонувала Гетьманщина? Чому не всі могли стати козаками? Яким було втручання Москви в Гетьманську державу? Як жили тогочасні міщани? У чому проявлялась елітарність козацького стану? Віктор Горобець – доктор історичних наук, професор, завідувач сектору соціальної історії Інституту історії України НАНУ. Досліджує середньовічну та ранньомодерну історію України. Автор низки книжок про козацькі війни, функціонування Гетьманщини та життєписи гетьманів.

У випуску з Сергієм Гуменним будемо говорити про Збруч як кордон та його вплив на українську історію, коли він виник та чи існує дотепер, нелегальна міграція, контрабанда та розділені міста. Як Збруч став кордоном і що це змінило у житті місцевих українців? Хто такі пачкарі? Що таке Ямпільський інцидент? Як образ прикордонників використовували у пропаганді? Збручанський кордон та українська ідентичність: що змінилося за 30 років Незалежності? Сергій Гуменний – доктор філософії в галузі історії, викладач Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Досліджує міграційні процеси прикордонних теренів. Автор книжки “Збручанський кордон (1921–1939): незаконна міграція, контрабанда та шпигунство”.

У випуску з Евеліною Кравченко будемо говорити про історичну памʼятку Херсонес, її стан сьогодні, археологічні злочини росіян та історію цього місця. Яку історичну цінність має для нас Херсонес? Хто мешкав там на початку нашої ери? Як Крим став таким, яким є сьогодні? Евеліна Кравченко – кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту археології НАНУ. Керівниця та учасниця численних археологічних експедицій, зокрема на Кримському півострові. У сфері наукових інтересів археологія і давня історія Східної Європи часу фінальної бронзи та раннього заліза.

У випуску з Сергієм Багро будемо говорити про Гетьманщину, період Руїни, коли українські землі розділили по Дніпру, а також про гетьманів Юрія Хмельницького, Івана Брюховецького та Петра Дорошенка – чи правдиві їхні образи у шкільній програмі? Чи справді Чорна рада започаткувала Руїну? Як гетьмани намагалися об’єднати розділену Україну? Яку силу мало київське духовенство? Що означав термін “Мала Русь”? Сергій Багро – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Національного заповідника "Софія Київська". Досліджує базові поняття козацької політичної риторики ранньомодерного часу. Автор 15 наукових статей та учасник групи з підготовки публікації "Літопису Самійла Величка".

У випуску з Аллою Швець будемо говорити про український жіночий рух, його становлення, діяльність у воєнні часи та зміни з обставинами. Як ширився жіночий рух? Наскільки дієвою була організація жіночого руху? Як чоловіки ставились до жіночого руху? Чи була відмінність від українського фемінізму від західноєвропейського та світового? Як жінки представляли себе на фронті? Як ставилась церква до жіночого руху? Алла Швець – докторка філологічних наук, заступниця директора з наукової роботи Інституту Івана Франка НАН України, членкиня Української асоціації дослідників жіночої історії, заступниця голови “Союзу українок”. Вивчає історію українського та міжнародного жіночого руху, жіноче письмо, інтелектуальні біографії визначних представниць українського жіночого руху та літератури. Авторка лекційного курсу з жіночої історії “Жінка і дух часу”, понад 150 наукових публікацій, серед яких наукова монографія “Жінка з хистом Аріадни. Перша інтелектуальна біографія про життєтворчість Наталії Кобринської”.

Легенда про бібліотеку Ярослава Мудрого під Києвом, затвірництво та підземні споруди столиці. У пʼятому епізоді подкасту "На чисту воду" почуєте про підземелля Києва, коли та для чого їх створили, куди вони ведуть та чим відрізняються від інших підземель України. Гість випуску – Тимур Бобровський, археолог, спелеолог, етнографіст, кандидат історичних наук, завідувач відділу археології заповідника "Софія Київська".

Чи справді після монгольскої навали українські землі знелюдніли, а культура занепала? Що зі шкільної програми про цей період не відповідає фактам? І які наративи про монголів нам нав'язала радянська історіографія? У четвертому випуску подкасту розповідає Світлана Бєляєва, докторка історичних наук, археологиня, учасниця численних експедицій, старша наукова співробітниця Інституту археології НАНУ.

У випуску з Владиславом Кіорсаком будемо говорити про саги, відображення історичних подій Русі та біографій князів у них. Якою бачили Русь скандинави? Чи можуть саги вважати історичним джерелом? Яким бачили в сагах Ярослава Мудрого та Володимира Великого? Що відомо про германський міф? Якою є історія Русі у сагах? Владислав Кіорсак – доктор філософії в галузі історії, молодший науковий співробітник Інституту українознавства ім. І. Крипʼякевича НАН України. Досліджує історію Русі у міжкультурному контексті, історію Ісландії та політику памʼяті у середньовічній Скандинавії. Автор понад 20 наукових статей, присвячених русько-скандинавським відносинам.

У випуску з Олександром Могиловим будемо говорити про історію кімерійців, хронологію подій розвитку їхньої культури, військової політики та матеріальної спадщини, протистояння скіфів та кімерійців, та як це відбувалося. Ким були кімерійці? Звідки вони зʼявилися? Чи були кімерійці вмілими вершниками? Якою була скіфська інвазія? Що робили кімерійці в Передній Азії? Як існували скіфи та кімерійці в один час? Чи скіфи і кіммерійці були етнічно спорідненими? Олександр Могилов – кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАНУ. Учасник та керівник низки археологічних експедицій. Досліджує матеріальну культуру, етнокультурні процеси доскіфської та скіфської доби на українських теренах.

У випуску з Олегом Мальченко будемо говорити про історію розвитку культури палаців та замків XV століття, основні принципи їхнього будівництва, осіб, що зробили свій внесок в цьому напрямку, життя місцевого населення навколо замків та оборону цих споруд. Як місцеве населення мало доглядати за замком? Якою була динаміка розвитку фортифікації на початку XV століття? Як замки ставали містами? Хто вів пушкарську службу? Хто доклався до розбудови південного прикордоння Речі Посполитої? Наскільки часто замки ставали об'єктом облоги? Олег Мальченко – доктор історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства ім. Грушевського НАН України. Досліджує фортифікаційне будівництво, розвиток артилерії, історію ливарної справи на українських землях

У випуску з Тетяною Григор'євою будемо говорити про початок та розвиток дипломатичних звʼязків у ранньомодерну епоху, налагодження відносин козацької держави з сусідами, конфлікти Османської імперії та Речі Посполитої, а також поняття дипломатичного імунітету й шлюбної дипломатії. Чи існувала ранньомодерна дипломатія? Як Хмельницький підтримував дипломатичні звʼязки? Чи існувала зацікавленість Європи в комунікації з Московською державою? Хто був антагоністом запорозького козацтва? Як вплинули події Переяславської ради на майбутні дипломатичні відносини? Якою була ідея протекторати від Османської імперії? Тетяна Григор'єва – кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Києво-Могилянської академії. Досліджує історію дипломатії, уявлення про Османську імперію в Східній Європі, комунікацію та пропаганду в ранньомодерній Європі.

У випуску з Лесею Бондарук будемо говорити про історію та функціонування таборів ГУЛАГу, систему опору, увʼязнення українських політичних вʼязнів та особливості радянських та нацистських таборів. Як зʼявилась система ГУЛАГ? Скільки українців були увʼязнані в таких таборах? Як формувати опір у суворих умовах таборів? Якими були ланки та структура таборів? Леся Бондарук – кандидатка історичних наук, співробітниця Українського інституту національної пам’яті. Досліджує рух опору радянському режиму, діяльність ОУН та УПА на Волині, персональні історії борців за Незалежність у ХХ столітті. Авторка книжок “Михайло Сорока”, “Волинь 1939-1946. Окупована, але нескорена” (одна з трьох авторів), “Прямостояння. Українці в особливих таборах ГУЛАГу”.

Яка різниця між словами “лицар” та “рицар”? Звідки почалась рицарська культура? Як трансформувався образ рицарів? Чи могли рицарі ставати політиками? Чи була в Україні власна культура рицарства? Говоримо з Володимиром Гуцулом, кандидатом історичних наук, зброєзнавцем, доцентом факультету історії та міжнародних відносин Ужгородського національного університету про феномен середньовічного рицарства, коли вони з’явилися, якими були, у чому проявляється рицарська культура сьогодні.

Якою була роль норманів у формуванні нашої державності? Ми дослідимо докази, які підтримують твердження про скандинавське походження, та вплив норманів на розвиток Русі. З'ясуємо, чи були Аскольд і Дір варягами? Розглянемо тезу про хозарських братів Кия, Щека і Хорива. Гість випуску – Федір Андрощук, доктор історичних наук, спеціаліст у галузі скандинавістики, генеральний директор Національного музею історії України з 2020 року.

Що насправді відомо про появу Київа? Як визначити вік столиці України? Ким були Аскольд і Дір? Чи існували Кий, Щек, Хорив та Либідь? Коли Київ почали вважати містом? Про це у другому епізоді подкасту "На чисту воду" розповів Віталій Козюба, археолог, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології НАНУ.

Звідки походить тризуб: від фантастичних до наукових гіпотез. Що пов'язує з ним Посейдона, Шиву та острів Барбадос? Яким був особистий знак князя Володимира і князів Острозьких? Як обирали герб в 1918-му, якщо ще 100 років тому більшість українців не знали про нього? Слухайте у подкасті про найгучніші історичні міфи – "На чисту воду". Гість першого випуску – Олександр Алфьоров, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАНУ, воїн ЗСУ. Автор та ведучий – Павло Нечитайло. Звук та жіночий голос – Яніна Шпачинська. Обкладинка – Анастасія Старко.

Шостий епізод подкасту "Атентат" про вбивство українського письменника та радянського пропагандиста Ярослава Галана. Він опублікував низку памфлетів, сповнених маніпуляцій та вигадок. Галан вихваляв радянську дійсність, ганьбив Українську Греко-католицьку церкву та український визвольний рух. Атентат за рішенням проводу ОУН виконали молоді підпільники Іларій Лукашевич та Михайло Стахур 24 жовтня 1949 року у Львові. Згодом їх арештували та засудили до смертної кари.

Пʼятий випуск подкасту "Атентат" про вбивство директора Академічної гімназії у Львові, яке стало одним із найдраматичніших атентатів ОУН. Замах на Івана Бабія здійснив Михайло Цар 27 липня 1934 року. Українця ліквідували через лояльність до окупаційної польської влади. Це спричинило кризу відносин підпілля з легальними українськими партіями та Греко-католицькою церквою. Замах різко засудив митрополит Андрей Шептицький.

Четвертий епізод подкасту "Атентат" про вбивство підкомісара польської поліції, причетного до катувань арештованих українців. Замах на Еміліана Чеховського, очільника відділу боротьби з українським підпіллям, здійснив Юрій Березинський 22 березня 1932 року у Львові. Спецоперацію організував Роман Шухевич. Цей атентат став одним із найгучніших політичних убивств, вчинених підпільниками ОУН в 1930-ті роки.

Як дослідження фольклору вплинуло на творення української нації? Чому “Русалка Дністрова” – взірець культурної дипломатії? Які жанри нашого фольклору присвоїли московити? Чому в українській мові багато пестливих слів? Про фольклор та українську ментальність розповідає Ярослав Гарасим, професор кафедри української фольклористики ЛНУ ім. Івана Франка.

Вдалий полководець та хранитель мазепинської Атлантиди чи пристосуванець імперії? Яким Апостол бачив майбутнє Гетьманщини? І врешті, де втратив праве око? Про останніх українських козаків та спроби імперії ліквідувати Гетьманську державу розповідає Володимир Пришляк, кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України та археології Волинського національного університету імені Лесі Українки в Луцьку.

У що вірили словʼяни? Коли насправді зробили Збручанського ідола? Яким був раціон киян в 11 столітті? Як знахідка іклів моржа на Подолі змінила погляд археологів на історію Русі? Про різницю словʼянської та руської культури розповідає Наталя Хамайко, молодша наукова співробітниця Інституту археології НАНУ (Київ), наукова співробітниця Лейбніц-Інституту історії та культури Центральної та Східної Європи (Лейпциг).

Чи була українська нація селянською на початку ХХ століття? Як Українська революція стала можливою? Грушевський, Винниченко, Петлюра, Скоропадський: хто з українських діячів відіграв найважливішу роль? Розповідає Ігор Гирич – доктор історичних наук, завідувач відділу Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАНУ.

Як Перша світова вплинула на українську історію? Чому Східний фронт майже не фігурує у наукових дослідженнях? Який вплив на національний рух мали стрілецькі пісні? Чому системи міжнародних відносин, укладені після світових воєн, не спрацювали? Розповідає Іван Стичинський – історик, етнолог, доктор філософії, співробітник Українського інституту національної пам'яті.

У завершальному епізоді розповідаємо про легендарного ветерана УПА, командира Березівської сотні та бою під Космачем. Мирослав Симчич відбув один із найдовших термінів ув’язнення в СРСР – понад 32 роки. Дружина Раїса чекала на чоловіка більш як 18 років. Після звільнення за упівцем стежили і заборонили селитися на заході України. Велике інтерв’ю із Симчичем дослідникам Локальної історії вдалося записати 2010 року. Спогади про найважливіші події його життя ви почуєте у цьому випуску.  [ Проєкт створено спільно з культовим закладом Криївка ]

Остання відома збройна сутичка повстанців із радянськими спецслужбами відбулася аж 1969-го! Далі проти режиму індивідуальний двобій вели одинаки. Хто вони – "останні з могікан" національно-визвольного руху? Декому із них пощастило дочекатися незалежності України. Розповідаємо про найстікіших повстанців, які не здалися попри все. Проєкт створено спільно з культовим закладом Криївка.

Молоді оунівці Роман Шухевич та Богдан Підгайний 19 жовтня 1926 року здійснили атентат на шкільного чиновника Станіслава Собінського. Замах був відповіддю українського підпілля на полонізацію освіти: лише протягом 1923–1926 років кількість українських шкіл на Галичині зменшилася утричі. Поліція не змогла виявити реальних виконавців і сфальсифікувала докази так, щоб звинуватити двох інших підпільників. Їх засудили до смертної кари. Як розгорталися події тих днів? Слухайте у третьому епізоді подкасту про політичні вбивства "Атентат".

Без участі жінок український визвольний рух навряд чи проіснував до 1960-х років. Зв’язкові, розвідниці, медсестри, пропагандистки. Саме жінки забезпечували господарську та медичну сферу в українському підпіллі. І не тільки. Вони займали керівні посади, до них прислухалися головні командири. У цьому епізоді розповімо правдиві та неймовірні історії жінок в УПА. Проєкт створено спільно з культовим закладом Криївка.

12 колядок та щедрівок у виконанні Марії Онещак, Наталки Рибки-Пархоменко та Миколи Берези із гурту "Курбаси". Від улюблених та відомих "Нова радість стала", "В неділю рано зілля сходило", "Ой сивая зозуленька" до малознаних, але знакових для українців сьогодні – "Колядка про Степана Бандеру", повстанська "Уставай же, брате", колядка для воїнів "Чи вдома, вдома молодий Іванко". Історії походження цих та інших різдвяних пісень читайте у спецпроєкті на сайті "Локальна історія" або у книжці "Різдвяний співаник".

Як бути радісним серед великої біди? Чи маємо ми право на крихітку щастя? Психоаналітик Юрко Прохасько про Різдво як час втілення земного раю, про свято спільноти, якої не мало бути, про загрожене Різдво свого дитинства. Слухайте у завершальному епізоді подкасту “Крафтове Різдво з Надійкою Гербіш”.

Як дати дітям відчуття свята в умовах вседоступності та надміру подарунків? Як з’явилися перші різдвяні антології в Україні? Яку кутю та вареники готують на Тернопільщині?Видавчиня, письменниця, співачка Мар’яна Савка про свій спосіб відчути диво Різдва під час війни. 

Рецепти улюблених страв на Святвечір від дослідниці галицької кухні Маріанни Душар – вушка з грибами та чорносливом, кульки з коропа у галяретці, кутя з сухофруктами, настояними у ромі. У третьому епізоді подкасту “Крафтове Різдво з Надійкою Гербіш” говоримо про їжу як символ. Про Різдво як народження кожного з нас та нагоду виявити любов, про культуру сповільнення та прийняття. Проєкт створено спільно з Кредобанком.

Відомі українці про різдвяні традиції своїх родин. Гостя другого випуску Іванка Димид, художниця, іконописиця, онука історика Івана Крип’якевича. Яким було Різдво її рідних на засланні у Сибіру, як святкували у Львові попри радянські заборони? Як у родині Димидів прикрашають дім, як роблять домашню шопку? Про різдвяне мучеництво галицьких господинь та улюблені коляди (навіть французькою!) у виконанні Іванки Димид у другому епізоді подкасту “Крафтове Різдво з Надійкою Гербіш”. Проєкт створено спільно з Кредобанком.

Новий подкаст "Крафтове Різдво з Надійкою Гербіш", у якому відомі українці діляться різдвяними спогадами та традиціями своїх родин. У першому епізоді історик, публічний інтелектуал Ярослав Грицак розповів, як святкував Різдво у дитинстві, чому на Святвечір не можна було казати слово "мак" і коли у нього з'явилося відчуття, що Різдво помирає. Ведуча подкасту – Надійка Гербіш, українська письменниця, перекладачка. Авторка 22 книжок, третина з яких – про Різдво. Проєкт створено спільно з Кредобанком.

Як упівці давали відсіч ворогам: наймасштабніші бої, диверсії та вдалі спецоперації українського визвольного руху. Бій під Космачем та Гурбами, Колківська республіка, визволення в'язнів з тюрми у Володимирці та інші успішні атаки повстанців. Про них розповідаємо у п'ятому епізоді подкасту "УПА. Сила опору".

Звістки про голод на Великій Україні спонукали ОУН до рішучих дій. Влітку 1933 року вони почали підготовку до вбивства, яке мало привернути увагу світу до трагедії. Жертвою обрали радянського консула у Львові. Виконавцем замаху зголосився бути молодий оунівець, 18-річний Микола Лемик. Що було далі? Розповідають історики Віталій Ляска та Андрій Козицький у другому епізоді подкасту про політичні вбивства "Атентат".

Восьмий і завершальний випуск "Гену війни" присвячений нашим прямим предкам – слов’янам. Яким було їхнє військове мистецтво, що про нього відомо з писемних свідчень? Як до слов'янських воїнів ставилися сусіди? Якими була їхня зброя та тактика? Експерт цього випуску – Євген Синиця, кандидат історичних наук, голова Спілки археологів України, дослідник ранньослов’янської спадщини.

Новий подкаст про політичні вбивства "Атентат". Перший епізод про резонансний напад 1908 року, коли у Львові студент Мирослав Січинський напав на польського графа та цісарського намісника Анджея Потоцького. Які мотиви керували Січинським? Як він планував напад? Похвилинна реконсутркція подій. Як сформувався культ Січинського та хто допоміг йому втекти з в'язниці? Розповідають ведучі подкасту Віталій Ляска та Андрій Козицький.

Радянська пропаганда таврувала упівців "гітлерівськими посіпаками". Натомість німецька називала їх "більшовицькими агентами". Обидва тоталітарні режими вважали український визвольний рух бандитським і будь-що намагалися його знищити. Для цього залучали елітні спецвійська, бронетехніку та навіть авіацію! Та чи вдалося радянській та нацистській імперіям придушити опір українських повстанців? Слухайте у четвертому епізоді подкасту "УПА. Сила опору". Проєкт створено спільно з рестораном "Криївка".

Як нацисти провокували місцеве населення проти євреїв? Чому жертви репресій не чинили опору? Що насправді відомо про участь українців у Голокості? Що не так з політикою історичної памʼяті в Україні? У "Без брому" розповів Віталій Нахманович, історик, провідний науковий співробітник музею історії Києва, автор праць з історії євреїв, Голокосту, Другої світової війни.

Де зʼявились перші словʼяни? Хто такі анти, склавини та венеди? Як виглядали слов’янські городища? І як Русь підкорювала племінні території? Про словʼян та їхнє розселення українськими землями у V–VII ст. у "Без брому" розповів Ярослав Володарець-Урбанович, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту археології НАНУ.

Чому польські та українські історики не можуть дійти згоди у поглядах на волинські події 1943 року? Які маніпуляції фігурують у дослідженнях? Якою б мала бути офіційна позиція України? Про це у "Без брому" розповіла Оксана Каліщук, докторка історичних наук, професорка Волинського національного університету, авторка праць про політику памʼяті України та Польщі.

Що саме вирішив Нюрнберг та три комісії, які досліджували причетність вояків дивізії до воєнних злочинів? Чому мовчать про півтори мільйона радянських громадян у німецькому війську? Чи місце дивізійникам серед борців за волю України? Про це у "Без брому" розповів Мирослав Шкандрій, історик, викладач Манітобського університету (Канада) та Колумбійського університету (Нью-Йорк). А також син дивізійника. У 2023 році вийшла його англомовна праця про історію дивізії “Галичина”.

Який зв’язок між митрополитом Шептицьким і революціями незалежної України? Чи можливе сьогодні об’єднання усіх Церков в Україні? Чому Папа Франциск ідеалізує російську культуру? У програмі "Без брому" розповів Борис Ґудзяк, митрополит Української греко-католицької церкви, голова Філадельфійської архиєпархії в США, президент УКУ.

Скільки українців опинилися в таборах Ді-Пі після Другої світової? Чому про українську політичну еміграцію не пишуть у шкільних підручниках? Чому інтелектуалам-емігрантам так залежало зберегти “Україну на виїзді”? І як це вплинуло на нас після Незалежності? У "Без брому" розповіла Оксана Забужко, письменниця, публіцистка, літературознавиця, лавреатка Шевченківської премії, літературної премії “Анґелус” та багатьох інших українських та міжнародних відзнак.

Скіфи, скити чи сколоти? Які стосунки були в скіфів з кіммерійцями та греками? Коли скіфи з’явились на Північному Причорномор’ї? Що таке “звіриний стиль”? Та що призвело до зникнення скіфів? У програмі "Без брому" розповіла Оксана Ліфантій, кандидатка історичних наук, провідна наукова співробітниця скрабниці Національного музею історії України.

Як Україна стала "житницею Європи"? Що з української продукції та товарів масово експортували у 17-19 століттях? Як перебування під владою імперій вплинуло на економічний розвиток країни? У програмі "Без брому" розповів Іван Савчук, кандидат географічних наук, старший науковий співробітник Лабораторії географії міст (Вища школа суспільних наук, Франція).

Магдебурзьке право існувало на українських землях з XIV до XVI століття. Що це за право? Хто міг стати громадянином міста на магдебурзькому праві? Як таке місто функціонувало? У чому вплив магдебургії помітний в Україні досі? У "Без брому" розповіла Тетяна Гошко, докторка історичних наук, викладачка Українського католицького університету.

Як Дмитро Донцов вплинув на покоління літераторів? Що таке літературний фашизм і чи був він в Україні? Хто такі мурівці та вісниківці і як вони бачили ідею єдиної України? Про літературу таборів Ді-Пі та еміграції у "Без брому" розповів Євгеній Стасіневич, літературний критик і літературознавець.

Хто такі ногайці? Коли проживали на українських землях? Чи це вони робили набіги на наші села? Якими були відносини козаків з ногайцями? Які експерименти Російської імперії знищили традиційний ногайський уклад життя? У "Без брому" розповідає Владислав Грибовський, кандидат історичних наук, дослідник історії степових народів ранньомодерного часу.

В УПА воювали не лише мешканці заходу України, повстанцями ставали вихідці з усіх українських регіонів. Серед упівців були представники 35-ти національностей, і навіть росіяни! Таке різноманіття красномовно свідчить про те, що українські націоналісти не були шовіністами чи ксенофобами, як їх зображувала комуністична пропаганда. Про це ви почуєте у третьому епізоді подкасту "УПА. Сила опору". Проєкт створено спільно з рестораном "Криївка".

У другому епізоді подкасту "УПА. Сила опору" розповімо про основну ідею повстанців. За що вони боролися? Кого визначили своїми ворогами? Якою бачили незалежну Україну? А почнемо з виникнення повстанської армії. Насправді це не сталося 14 жовтня 1942 року.

Сармати – перші лицарі старої Європи, родичами яких прагнули стати середньовічні та новочасні аристократи. Чому їхня поява на історичній арені стала чимось нечуваним, революційним? Що нового вони принесли у мистецтво війни? Якою була їхня зброя та обладунки? Що відомо про жінок-сарматок, наскільки вони були войовничими? Розповідає Олександр Симоненко, доктор історичних наук та сарматознавець. Автор та ведучий подкасту – Павло Нечитайло. Звукове оформлення та голос цитат – Яніна Шпачинська. Ілюстрації – Максим Паленко.

Новий подкаст про Українську повстанську армію "Сила опору". Розповімо як "хлопцям із лісу" вдавалося протистояти тоталітарними режимам – без своєї держави, всупереч іншим державам, жодна з яких не вважала, що українці мають право на власну. Повстанців підтримував тільки український народ. Перший епізод про криївки – винахід упівців, який допоміг тримати опір понад 10 років. Подкаст виходить у співпраці з рестораном "Криївка".

Новий лук, хитра тактика, досконалі вершники – це про скіфів і їхню військову майстерність. Багатство курганів, скіфське золото, тексти Геродота та довга історія досліджень скіфських старожитностей робить їх одним із найпопулярніших історичних народів на території України та однією із найвідоміших археологічних культур. Якою була їхня військова тактика, озброєння, спорядження, як вони вели військові походи? Розповів Юрій Болтрик, кандидат історичних наук, археолог, дослідник скіфських курганів, учасник та керівник численних археологічних експедицій.

Перший історичний народ на українських землях – кіммерійці. Якою мовою вони говорили, з ким воювали, якою була їхня зброя та обладунки, якими були їхні стосунки зі скіфами та іншими сусідами, якою була їхня тактика та що вони по собі залишили? Експерт цього епізоду – Олександр Могилов, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник відділу археології раннього залізного віку Інституту археології НАНУ.

У завершальному випуску подкасту "Наші люди"ви почуєте: Які міста у Бразилії говорять українською? Коли та чому переселенцям з українських земель заборонили говорити рідною мовою? Як вдалося її зберегти всупереч обставинам? Та якою є сучасна українська діаспора у Бразилії?

Бронзова доба – це епоха, коли через територію України проходили різні культури, вони контактували, змішувалися та взаємпроникали. Це час революційних змін у кліматі, способі життя, матеріальній культурі та поховальному обряді. Це також період, коли з’явилися перші писемні пам’ятки, заможні міста та держави. Тоді ж і зародилося військове мистецтво. Яким воно було на території України? Експерт цього випуску – Роман Литвиненко, доктор історичних наук, професор Донецького національного університету ім. В. Стуса. Автор та ведучий подкасту – Павло Нечитайло. Звукове оформлення та голос цитат – Яніна Шпачинська. Ілюстрації – Максим Паленко.

Як українці зуміли зберегти свої традиції? Чому відмовили у службі першому греко-католицькому священику? Чорні голубці, борщ за апельсинами: як готують українські страви по-бразильськи? Подкаст про історію української діаспори у Бразилії "Наші люди". Авторка та ведуча Олена Владика записала нащадків українців, які на початку ХХ століття подалися через океан у пошуках кращого життя. Та чи отримали вони рай на землі, який їм пообіцяли?

Найпопулярніша та найвпізнаваніша археологічна культура на території України. Високий статус трипільської культури у вітчизняному метаміфі пояснюється великою кількістю поселень, памʼяток. Загадкові орнаменти, поселення-гіганти, ритуальні спалення, відсутність могильників та безмежна матеріальна спадщина змушує сотні умів перейматися дискурсом трипільської культури й до сьогодні. А якими трипільці були воїнами? Розповідає Олександр Дяченко, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту археології НАНУ. Автор та ведучий подкасту – Павло Нечитайло. Звукове оформлення та голос цитат – Яніна Шпачинська. Ілюстрації – Максим Паленко.

Як українська мова стала державною у бразильському місті Прудентополіс? Якими були українські села у Бразилії? Як бразильці ставали козаками? Чому українці платили за подаровану землю? Слухайте у п'ятому епізоді подкасту "Наші люди". Авторка та ведуча Олена Владика записала нащадків українців, які на початку ХХ століття подалися через океан у пошуках кращого життя.

Що таке неоліт і чому люди в цей час почали більше воювати? Якими були перші одомашнені тварини та рослини на українських землях? Хто такі бугодністровці? Чи були збройні конфлікти між мисливцями та землеробами? Міграції людей з Близького Сходу в українські землі – чи була боротьба? Кам’яні булави та шліфовані сокири – перша зброя для вбивства з наших земель. Воїн у кам’яній добі – які обладунки знайшли в Україні? Про епоху неоліту розповідає Дмитро Гаскевич, археолог, співробітник Інституту археології НАН України. Автор та ведучий – Павло Нечитайло. Звукорежисерка – Яніна Шпачинська. Ілюстрація – Максим Паленко.

Про найдавніші військові конфлікти на українських землях у новому подкасті "Ген війни". Починаємо з палеоліту: Чи зустрічалися у двобої людина розумна і неандерталець? Що відомо про перші людські конфлікти? Як лікували рани в палеоліті?  Експерт цього епізоду – Леонід Залізняк, доктор історичних наук, археолог, професор Києво-Могилянської академії. Автор та ведучий – Павло Нечитайло. Звукорежисерка – Яніна Шпачинська. Ілюстрація – Максим Паленко.

Які небезпеки чекали українців після приїзду у Бразилію на початку ХХ століття? Як боролися з місцевими хворобами? Чи нападали на них тамтешні мешканці? Чому українських дітей віддавали у бразильські сімʼї? Про це у четвертому епізоді подкасту "Наші люди", присвяченому історії української діаспори у Бразилії. Авторка та ведуча Олена Владика записала розповіді нащадків перших українців, які подалися через океан у пошуках кращого життя. Та чи отримали вони обіцяний рай на землі?

Для українців, які вирішили покинути рідний дім та податися у Бразилію, чекало перше найтяжче випробування – дорога до іншого континенту на пароплаві. Переселенців намагалися обдурити на кожму кроці: від купівлі квитків до перевірки багажу. Що про цю подорож пригадують нащадки перших українських емігрантів у Бразилії – почуєте у третьому епізоді подкасту "Наші люди".

Покинути рідний дім і податися за 10 тисяч кілометрів на початку ХХ століття українців заохочували спеціальні вербувальники. Вони розповідали людям неймовірні легеди, зачитували звернення "бразильського короля" та листи від емігрантів, які нібито вже пізнали рай на землі. Довірливі селяни ж іноді продавали усе своє майно, щоб купити квиток на корабель. Як це було – розповідають нащадки перших українців, які емігрували до Бразилії, та Олена Владика, перекладачка, дослідниця родоводів та авторка подкасту "Наші люди" про бразильську Україну.

Новий подкаст про історію української діаспори у Бразилії "Наші люди". Авторка та ведуча Олена Владика записала нащадків українців, які на початку ХХ століття подалися через океан у пошуках кращого життя. Та чи отримали вони рай на землі, який їм пообіцяли? У першому епізоді розповідаємо, чому 130 років тому наші предки наважилися покинути дім і податися за 10 тисяч км? Якою вони уявляли Бразилію? Та чому обирали саме цю країну для еміграції?

У сьомому і завершальному епізоді подкасту "Магія, ікла та шерсть" зануримося у магічний світ ранніх слов'ян. Як і чому рослини вмонтовували у печі? Хто такий Дідух? Як наші предки уявляли домовика? Чим відрізнявся ритуальний посуд з відбитками зернівок від звичайного? Хто такий Дідух? Гість випуску – старший науковий співробітник віддулу давніх слов'ян Інституту археології НАНУ Сергій Горбаненко.

Про передумови Берестейської унії, історичних персон, які були до неї причетні, та наслідки жовтневих подій 1596 року. Чи дискримінували православних у Речі Посполитій у XVI столітті? Як відбувався занепад Київської православної митрополії? Чому частина православної ієрархії хотіла перейти в унію? Наскільки консолідованими щодо унії на початках цього процесу були православні ієрархи? Розповідає Леонід Тимошенко, доктор історичних наук, професор історичного факультету Дрогобицького педагогічного університету імені Івана Франка. Автор понад 200 наукових та навчально-методичних праць, зокрема навчального посібника про Берестейську унію.

Що європейські хроніки писали про Галицько-Волинську державу? Як загинув її засновник Роман Мстиславович? Чи існували якісь стереотипи європейських хроністів щодо Русі? Що відбулося після 1252 року? Як латиномовний світ бачив коронацію Данила? Та як розвивалась шлюбна дипломатія у XIII–XIV століттях. Розповідає кандидат історичних наук, завідувач відділу історії середніх віків Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича Ілля Паршин.

Львів був найвідомішим містом українських земель у 15–17 століттях. Що тоді відбувалося у місті? Ким були його мешканці. Чи були русини Львова національною громадою, а не релігійною? Як Річ Посполита вплинула на українців? Розповідає Мирон Капраль, доктор історичних наук, професор, керівник Львівського відділення Інституту української археографії ім. М. С. Грушевського НАН України.

Що спільного між українською культурою та культурою європейських країн? Чи збереглись дохристиянські мотиви у традиційній культурі? Як і коли етнічне стає національним? Та як розрізнити своє та нав’язане? Розповідає етнологиня, журналістка, наукова співробітниця Музею Івана Гончара Ярослава Музиченко.

Що таке німецька політика пам’яті? Чи можна порівнювати депутінізацію та денацифікацію? Що поєднує ставлення німецького уряду до України у ХХ та ХХІ столітті? Про це у програмі "Без брому" розповів Сергій Стельмах, доктор історичних наук, головний науковий співробітник Інституту всесвітньої історії НАН України фахівець з теоретичних проблем історії, зарубіжної історіографії та історії Німеччини 19–21 ст.

У цьому випуску "Без брому" розповідаємо про половців. Звідки цей кочовий народ прийшов в українські степи? Чи існувала Половецька держава? Скільки було походів половців на Русь і навпаки? Скільки було русько-половецьких шлюбів: таємниця одруження князя Башкорда та овдовілої княжни. Наскільки далеко половці просунулися на Захід? Якою була остання згадка про цей народ? Про це інформує кандидатка історичних наук, дослідниця Центру медієвістичних студій Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Ірина Тимар.

У цьому випуску "Без брому" ви почуєте, що таке теорію фронтиру та чому вона важлива для розуміння історії України. Коли та за яких обставин зародилося українське козацтво, що спричинило перші повстання козаків та як вони вийшли на міжнародну політичну арену. Про це розповідає доктор історичних наук, професор Ніжинського державного університету, військовослужбовець ЗСУ Сергій Леп’явко.

Фінальний епізод подкасту "Битва за Південь" про те, як Чорне море впливало на історію України. Чи можлива Російська імперія без Чорного моря? Звідки міфи про жорстоких османів та нецивілізовану Кримську державу? У чому секрет унікальної одеської ментальності? Гість випуску – Віталій Портников, український публіцист, письменник, журналіст, лавреат Шевченківської премії.

У шостому випуску подкасту "Магія, ікла та шерсть" ви почуєте про звірів, яких зображали на кахельній плитці – зміїв, драконів, русалок, грифонів та двоголових орлів. Про це розповідає заступник генерального директора з наукової роботи Музею історії Києва, кахлезнавець, археолог Олександр Пашковський.

Сьомий епізод подкасту "Битва за Південь" присвячено історичному минулому Херсону. Наш гість – Роман Кабачій, херсонець, історик та публіцист, доктор PhD, автор монографії “Вигнані на степи”. Яка доля спіткала 100 тисяч українців, яких розселили по півдню у 1950-х? Чи повернеться памʼятник Потьомкіну у місто? Що переважає в історичній пам'яті херсонців – імперське минуле чи козацька слава? [ Цей подкаст створено у партнерстві з DW Akademie та за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю DW Akademie/ Програми Медіафіт для Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу ]

Що таке скіфський звіриний стиль? Яких тварин скіфи вважали священними? Чому на найкоштовнішому скіфському артефакті так багато звірів? У пʼятому випуску подкасту "Магія, ікла та шерсть" про скіфський бестіарій детально розкаже скіфолог, кандидат історичних наук Оксана Ліфантій.

Як Україна стали житницею Європи? Коли узагалі степ перетворився на найродючіші українські землі? Що там вирощували окрім зерна? Про рибальство, соляні промисли та вівчарство на Півдні України розповів дослідник економічної географії Іван Савчук. У шостому епізоді подкасту "Битва за Південь" про господарське освоєння Північного Причорномор'я.

Чому у давніх греків були популярними гібриди людей та тварин? Що відомо про кентаврів та мінотаврів? Як за міфологією виникли скіфи? Як зображали сфінксів та грифонів? Та чи залишилися їхні сліди на українських землях? У четвертому епізоді подкасту "Магія, ікла та шерсть" про істот давньогрецької міфології розповість кандидатка історичних наук, дослідниця античних центрів Північного Причорнормор'я Тетяна Шевченко.

Яким було життя в українському степу після монгольської навали 1240-х років? Битва на Синіх Водах – міф чи правда? Чим закінчилася експансія Литви на Причорноморʼя? У п'ятому епізоді подкасту "Битва за Південь" про події 12–15 століть розповідає Віталій Михайловський, доктор історичних наук, професор Київського університету ім. Б. Грінченка. [ Цей подкаст створено у партнерстві з DW Akademie та за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю DW Akademie/ Програми Медіафіт для Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу ]

Яких тварин трипільці вшановували у пластичних фігурах і чому саме їх? Чи бачили вони представників фауни, які не дожили до нашого часу? Чи зображали трипільці драконів? Яких екзотичних тварин вони одомашнили? У третьому випуску подкасту "Магія, ікла та шерсть" про зооморфні фігурки трипільської культури розкажуть кандидат історичних наук, завідувач відділом археології у Національному заповіднику "Давній Галич" Тарас Ткачук та археозоолог, кандидат історичних наук Михайло Кублій.

У чому секрет популярності пісні "Ой у лузі червона калина"? Про що співали січові стрільці і як їхня творчість вплинула на українську ідентичність? Фронтові пісні Червоної армії – як їх використала радянська пропаганда? Що зафіксував фольклор про Голодомор? Та чи збереглася народна творчість в Україні краще, ніж у країнах Європи? Про це у випуску "Без брому" розповідає фольклористка, докторка філологічних наук, старша наукова співробітниця, дійсна членка НТШ Оксана Кузьменко.

Як в Україні зароджувалася військова авіація? Пілоти-українці в Першій світововій війні. Геніальні конструктори та будівничі із Києва. Чи вважав себе українцем Ігор Сікорський? Про це у випуску програми "Без брому" розповів доктор історичних наук, професор Національної академії сухопутних військ Андрій Харук.

Як називати: Давня Русь, Київська Русь чи Середньовічна Україна? Хто насправді був зачинателем київської династії? Цей випуск "Без брому" про те, як зародились, розвивались та охолонули русько-візантійські відносини. Розповідає кандидат історичних наук, старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства Дмитро Гордієнко.

Як виглядало традиційне українське житло? Чим воно відрізнялося в різних регіонах? Про будівничий процес та обряди з ним пов'язані розповідає доктор історичних наук, професор кафедри етнології Львівського університету Роман Сілецький. У цьому випуску ви почуєте, чому українці посипали дах землею, коли в українських хатах з’явились димарі та що таке “закладна жертва”.

Пам'ятники та вулиці з радянської епохи – це імперські маркери чи частина історичної пам'яті українців? Про деколонізацію українських міст та сіл говоримо із доктором історичних наук, одним зі засновників та головою Українського геральдичного товариства Андрієм Гречилом.

У другому випуску подкасту "Магія, ікла та шерсть" про обряди і вірування трипільців. Які магічні дії вони робили за допомогою антропоморфної пластики? Що вона значила для трипільців? Навіщо фігурки розбивали? Чи замінили ними жертвоприношення? Розповідає львівська дослідниця антропоморфної пластики у фондах Львівського історичного музею Яна Яковишина. Автор та ведучий Павло Нечитайло

Коли давні римляни вперше з’явились на теренах сучасної України? Чим Північне Причорномор’я так вабило римлян? Чи могли б наші території зазнати романізації та стати провінціями? Коли римлян вигнали варвари? Про ваєливість римської спадщини для України розповідає кандидат історичних наук, доцент кафедри археології ЛНУ ім. І. Франка Віктор Гуменний.

У якому стані перебуває археологія України? В чому проблема “чорної” археології? Та яким є ідеальний образ української археології у майбутньому? Про це розповідає історик, директор “Рятівної археологічної служби”, очільник та учасник низки археологічних експедицій Олег Осаульчук.

Що сталося з галицькими та волинськими землями після смерті Данила Романовича? Чи добрим правителем був його син – Лев Данилович? Як обірвалась лінія Романовичів? Які наслідки мав Вишеградський з’їзд? Та коли відбулось остаточне приєднання Галичини до Польщі, а саме - розпад Королівства Русі? У цьому епізоді ви почуєте розповідь Леонтія Войтовича, дослідника княжої доби, який відійшов у засвіти 7 лютого 2023 року.

Що відбувалося на українських землях у перші століття нашої ери? Доктор історичних наук, завідувач кафедри археології та спеціальних галузей історичної науки ЛНУ Ярослав Онищук розповідає, які народи жили та проходили через наші терени на початку нової ери. Чи можна прив’язувати археологічні культури до етносів? У чому унікальність могильника Карів І? Чи доходили сарматські впливи на західні землі України? Та чи були черняхівська та київська культури прабатьківщиною слов’ян?

Доктор історичних наук, завідувачка відділу Інституту історії НАНУ Лариса Якубова про справжню суть “русского мира”. Чому росіяни відстали від усього світу на 300 років? Що сформувало ідеологію “русского мира”? як її приховували століттями? Якою стала історична місія України після 24 лютого? Росія як антицивілізація: чому їх постійно відкидає у тоталітаризм? Та як українцям все-таки знайти вакцину від “русского мира”?

Новий подкаст “Магія, ікла та шерсть” про зниклих тварин та міфічних чудовиськ з українських земель. Тільки матеріальні докази. У першому випуску про представників фауни епохи палеоліту. Чи справді наші предки полювали на мамонтів? Чи жили в Україні шаблезубий тигр та шерстистий носоріг? Якої тварини люди палеоліту боялися найбільше? Розповідає доктор географічних наук, викладач Чернівецького університету Богдан Рідуш. Автор та ведучий подкасту – Павло Нечитайло. Звукорежисерка – Яніна Шпачинська. Журналіст – Тарас Піц.

Що відбувалося на українському Півдні напередодні загарбання Російською імперією у 18 столітті? Про це у четвертому епізоді подкасту "Битва за Південь" розповів історик Владислав Грибовський. Хто такі ногайці, яким був їхній побут в українських степах? Чому Суворов розпорядився їх знищити? Як російським військам вдалося ліквідувати найпотужніший військовий осередок українських земель – Запорізьку Січ? Проєкт “Новоросія” – навіщо він був потрібен імперії? [ Цей подкаст створено у партнерстві з DW Akademie та за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю DW Akademie/ Програми Медіафіт для Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу ]

Битва за Південь – подкаст, у якому історики розвінчують російські імперські міфи про українські південні землі. Третій епізод присвячено періоду, коли зародилося козацтво. Звідки походить назва "Дике Поле"? Які країни намагалися колонізувати цей край? Хто господарював на цих землях до появи козаків? Пояснює дослідник козацької України Олексій Сокирко. [ Цей подкаст створено у партнерстві з DW Akademie та за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю DW Akademie/ Програми Медіафіт для Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу ]. 

Росіяни багато років намагаються вписати античні центри Північного Причорномор'я у власну історію. Російська пропаганда стверджує, що Пантікапей – перший античний центр на російських теренах. Тільки це територія сучасного міста Керч у Криму, що, як усім відомо, є українським.  У другому епізоді подкасту "Битва за Південь" розповідаємо, як розвивалися античні поліси на українських землях, чому в СРСР не допускали українських дослідників до вивчення давньогрецьких міст та чого бракує Україні, що вважати античне минуле своїм. Експертка цього епізоду – Тетяна Шевченко, кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця НАНУ. [ Цей подкаст створено у партнерстві з DW Akademie та за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю DW Akademie/ Програми Медіафіт для Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу ]

Битва за Південь – подкаст, у якому історики розвінчують російські імперські міфи про українські південні землі. Перший епізод присвячено періоду Русі. Російська пропаганда стверджує, що на Півдні України у той час відбулося духовне зародження Росії і що цей український регіон є "ісконно русскімі зємлямі". Та це не так.  Хто насправді володів степом у Середні віки? Половці та печеніги – вороги чи союзники руським князям? Чи вдалося володарям Русі таки опанувати вільні степи? Як на Півдні опинилися князі з Галичини? Пояснює кандидат історичних наук Вадим Арістов. [ Цей подкаст створено у партнерстві з DW Akademie та за фінансової підтримки Європейського Союзу. Вміст публікації є одноосібною відповідальністю DW Akademie/ Програми Медіафіт для Південної та Східної України та не обов’язково відображає погляди Європейського Союзу ]

Чому можновладців, а особливо диктаторів, так часто сексуалізують? Від чого збуджуються імперії? Чому в Росії перемагає Танатос? П'ятий епізод терапевтичного подкасту "Ми і Воно" про те, що зробило українців такими, якими ми є. Розмови з психоаналітиком, перекладачем та літературознавцем Юрком Прохаськом веде журналіст та редактор Володимир Семків. 

Як ця війна змінила українців? У четвертому епізоді подкасту "Ми і Воно" психоаналітик Юрко Прохасько роздумує про провину уцілілого, ПТСР та риси українців, які викликають захоплення світу. Розмову веде журналіст Володимир Семків.

У третьому епізоді подкасту "Ми і Воно" психоаналітик Юрко Прохасько розповідає: Що таке міф і як він впливає на нації? Коли та як виникли наративи про велич росіян, меншовартість українців та братні народи? Які міфи керують росіянами у цій війні? Та що є визначальним міфом української нації? Розмову веде журналіст Володимир Семків.

У другому епізоді подкасту “Ми і Воно” психоаналітик Юрко Прохасько розповідає: Як ми усвідомлюємо себе та інших? Що таке ментальність та ідентичність? Як відрізняються сучасні та давні українці? Чи псує сучасне місто життя людини? Та чи дійсно війни формують нації? Розмову веде журналіст Володимир Семків. 

Новий терапевтичний подкаст "МИ І ВОНО" про те, що зробило нас українцями. Розмови з психоаналітиком, перекладачем та літературознавцем Юрком Прохаськом веде журналіст та редактор Володимир Семків. У першому епізоді ви почуєте: Що таке історична травма? Які події з минулого вплинули на українців найбільше? Скільки поколінь приречені мовчати про пережите? Чому важливо говорити про спільний критичний досвід? Як правильно долати травму та за яких умов це можливо?

Коли сифіліс потрапив на українські землі? Хто ризикнув здоров’ям сотень людей заради медичного експерименту? Який винахід допоміг захиститися від цієї хвороби? У подкасті "Ой лишенько" розповідає Саша Буль — український співак, композитор та письменник, який зараз захищає Україну на фронті.

Чому висипний тиф називали “третьою армією США”? Чи існує ця хвороба у сучасному світі? Як в УПА змогли уникнути епідемії? Та яким чином тиф врятував життя мешканцям окупованого Львова? Розповідає Саша Буль — український співак, композитор та письменник, який зараз захищає Україну на фронті у подкасті "Ой лишенько".

У другому епізоді подкасту "Ой лишенько" про холеру. Як страшна хвороба посприяла розвитку каналізації та гігієни? Чому в Російській імперії довго не могли побороти холеру? Як її описували українські селяни та чому вважали, що спалення упирів допоможе її здолати? Все це та ще багато цікавих фактів розповідає Саша Буль —  український співак, композитор та письменник, який зараз захищає Україну на фронті.

Як світові епідемії змінювали світ? Перший епізод подкасту "Ой лишенько". Коли вперше в історії оголосили карантин? Яким чином чумна хвороба ширилася світому? Чому Європа не могла протистояти “чорній смерті”? Чи можлива повторна пандемія чуми? Розповідає Саша Буль — співак, композитор та письменник, який зараз захищає Україну на фронті.

Звідки походить історія про проповідь апостола Андрія на київських кручах? Чи здивувалися б сучасні кияни, якби потрапили у князівські храми? Чи є сліди київських християн до часів Володимира? Розповідає Тимур Бобровський, кандидат історичних наук, дослідник археології Русі у дев’ятому випуску подкасту "Давні міста". Автор та ведучий – Павло Нечитайло, звукорежисер – Яна Шпачинська, репортерка – Аліна Туришин, диктор – Роман Кріль.

Де кияни брали воду для пиття і приготування їжі? Скільки джерел і річок протікало крізь давній Поділ і куди вони поділися? Як вода сформувала вуличну мережу давнього Києва? Чому Поділ називають “давньоруськими помпеями”? Розповідає завідувач сектору археології у Національному заповіднику "Києво-Печерська лавра" Сергій Тараненко та спелеолог Кирило Степанець у 7 випуску подкасту "Давні міста". Автора та ведучий – Павло Нечитайло.

Де знаходяться найбільші поховання давнього Києва? Чому люди ховали померлих саме на холмах і горах? Чи були у самому Києві кургани? Якими були поховальні обряди язичників? Кого знайшли у саркофазі Ярослава Мудрого? Скільки жили довгожителі середньовічного Києва? Про те, як змінювався процес поховання крізь століття і особливості життя та смерті давніх киян у сьомому випуску подкасту "Давні міста". Автор та ведучий – Павло Нечитайло. Коментують – науковці Олександра Козак і Всеволод Івакін. Обкладинку створив Михайло Скоп.

Як розвивалася давня київська мода? Якими були найпопулярніші елементи одягу? Чому гривні носили на шиї? Яке місто було столицею давньої моди? Чи існувала спідня білизна у давніх киян? Про одяг давньої столиці, загальноєвропейські тенденції і особливо – про цікаві та незвичайні прикраси давніх киян у шостому випуску подкасту "Давні міста". Автор та ведучий – Павло Нечитайло. Коментує дослідниця Леся Ткачук. Обкладинку створив Михайло Скоп.

Що їли та на кого полювали давні кияни? Якими були гастрономічні вподобання мешканців київського Подолу? Що росло на городах киян, та де вони утримували худобу? Як до центру Києва потрапив морж? Що було давнім київським фастфудом? Про раціон давнього міста, приготування меду та смаколиків, а також про процес дослідження харчування давніх киян у п’ятому випуску подкасту. Автор та ведучий – Павло Нечитайло. Коментує – археолог Сергій Тараненко і історик Михайло Кублій. Обкладинку створив Михайло Скоп.

Як Куба задавала музичні тренди для всієї Америки? Чи можуть існувати мамба, румба, чачача в соціалістичній державі? Чому Че Гевара насправді шакал? Дізнаєтесь у третьому випуску подкасту Пісні війн та революцій. Коментує поет, спортсмен, телеведучий, продюсер та великий друг кубинського народу Дмитро Лазуткін. Автор та ведучий – Павло Нечитайло.

Вікінги, нормани чи варяги? Жорстокі завойовники чи прості торговці? Перші українські князі не зовсім українські? Київська Русь – пересічне державне утворення епохи вікінгів? Коваль Людота зовсім не коваль знаменитого меча? Що взагалі відбувається? Дізнаєтесь у завершальному випуску першого сезону подкасту #туди_сюди. Розповідає Наталя Хамайко, молодша наукова співробітниця відділу наукові фонди Інституту археології НАН України.

Через них античні автори серйозно задумались про Апокаліпсис. Колишні закляті вороги ставали найкращими друзями. Утворювались військові союзи, зникали держави та цивілізації перед лицем катастрофічної навали, якої ще не бачив  світ. Чому гуни вирушили у свою криваву подорож і що аж так налякало їхніх сучасників? У подкасті #туди_сюди розмова з Олексієм Комарем, кандидатом історичних наук, старшим науковим співробітником відділу давньоруської та середньовічної археології Інституту археології НАНУ.

Їхній похід почався з холодних прибалтійських країв і тривав кілька сотень років. Вони підкорювали племена і народи, воювали з римлянами та сарматами, залишили по собі рунічні написи, багаті поховання, коштовну зброю та дорогоцінні прикраси. Ми знаємо імена їхніх королів, а деякі готські держави існують і дотепер. Український аспект історії готів – у викладі Олега Петраускаса, кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника, завідувача відділу археології давніх слов'ян Інституту археології НАНУ.

В античні часи українське Причорномор’я було частиною грецької Ойкумени. Колоністи принесли сюди високе мистецтво, театр, архітектуру, писемність. Поліси, засновані давніми греками, проіснували не одне століття, а на місці деяких з’явилися сучасні міста. Що привело сюди давніх греків і який їхній спадок? Розповідає кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця, вчений секретар відділу Наукові фонди Тетяна Шевченко.

"Скіфи не могли зрозуміти, що це таке: вони не знали ні їхньої мови, не бачили такого одягу, не знали, що це за плем'я. Вони були здивовані, звідки ті прибули, і спочатку вважали їх за чоловіків у юному віці, і почали з ними битися. Після битви, підібравши трупи, вони довідалися, що то були жінки". Так писав про амазонок батько історії Геродот. А що знає про них сучасна наука? Розповідає Оксана Ліфантій, кандидатка історичних наук, провідна наукова співробітниця Музею історичних коштовностей України.

За легендою, вони походять від шлюбу Геракла і напів дівчини – напів змії. Їх земля від Дону до Дунаю. Їх боялися перси та поважали спартанці. Вони любили золоті прикраси і будували величезні кургани. Мандрівка до Великої Скіфії на чолі з Юрієм Болтриком, кандидатом історичних наук, старшим науковим співробітником, завідувачем відділу "Польовий комітет" Інституту археології НАН України.

Оксана Кісь – одна з найпомітніших в Україні дослідниць жіночої історії. Проходила наукові стажування у Гарвардському, Колумбійському та Альбертському університетах. Авторка книг, в основу яких лягли масштабні етнографічні дослідження: "Українські жінки у горнилі модернізації", "Українки в ГУЛАГу: вижити значить перемогти". Розповідає про історію 8-го березня, методи впливу на маси через образ жінки в СРСР.